В рамках Шведсько-української програми «Посилення управління побутовими відходами в Україні» (WM4U), що фінансується Sida та реалізується Avfall Sverige і SALAR International, 17 представників українських громад з 5 по 9 травня перебували з навчальним візитом у Швеції. Ця поїздка стала унікальною нагодою ознайомитися з інноваційним і партнерським підходом Швеції до управління побутовими відходами.
Програма WM4U сприяє реформі управління побутовими відходами в Україні шляхом зміцнення місцевих спроможностей, розвитку міжмуніципальної співпраці та наближення систем до стандартів ЄС. Метою візиту було поглиблення партнерств між громадами та пошук практичних, локально адаптованих рішень.
Швеція як навчальний майданчик: досвід на дотик
Тиждень розпочався у Мальме з установчого заходу, організованого Avfall Sverige, де учасники дізналися про систему управління відходами у Швеції, поточні досягнення програми WM4U та майбутні технічні співпраці. Далі делегації розділилися на чотири групи відповідно до шведських кластерів: Гетеборг-Скараборг, Євле, Мальме та Стокгольм.
Західний кластер: Кременчук знайомиться з Гетеборгом
Кластер Кременчука (Полтавська область) відвідав муніципальні кластери Гетеборга та Скараборгу – приклади ефективної міжмуніципальної взаємодії. Серед об’єктів – сміттєспалювальний завод Renova, що щорічно обробляє 560 тисяч тонн відходів і забезпечує третину теплопостачання Гетеборга, а також пункти сортування з системою “зеленої картки”, яка дозволяє громадянам користуватися об’єктами у неробочі години.
У менших центрах Скараборгу, як-от Скулторп поблизу Шевде, робота організована лише кілька днів на тиждень, але ефективно охоплює три основні потоки: біовідходи, залишкові та вторинні матеріали. Учасники також відвідали полігон у Гетеборзі, де ознайомилися з технологіями переробки будівельного сміття та фільтрації PFAS.
Кульмінацією стала робоча сесія в Шевде, де українські та шведські фахівці обговорили моделі управління, виклики української системи та потенціал майбутньої співпраці. Учасники також побачили автопарк муніципалітету й ознайомилися з маршрутами збору відходів у дії.
Сергій Олейніков, директор Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації, зазначив:
“Під час візиту ми побачили, як функціонує система управління відходами у Швеції. Тепер ми усвідомлюємо, наскільки непростим буде шлях впровадження національної стратегії в Україні. Насамперед ми зосередимося на перегляді нашого Регіонального плану управління відходами та запропонуємо законодавчі ініціативи, які дозволять реалізувати заплановані заходи.”
Заступник міського голови Кременчука Володимир Пелипенко додав:
“Найбільше мене вразило ставлення місцевих мешканців до переробки та сортування сміття. Ці процеси організовані не лише на технічному рівні – вони глибоко вкорінені в культуру та освіту. Люди серйозно ставляться до сортування, і це активно підтримується серед усіх вікових груп. Такий підхід заслуговує на увагу й може бути прикладом для мого міста.”
Північний кластер: Лозова вивчає практики Євле
Делегація з Лозової та Харківської області – партнери шведського Північного кластера – побувала в місті Євле, де їх приймала асоціація Gästrike Återvinnare, що об’єднує п’ять муніципалітетів.
Програма передбачала практичне знайомство з децентралізованою, але інтегрованою шведською системою. Українці відвідали сучасний центр переробки з цифровим відстеженням, облаштований полігон із системами очищення фільтрату та екологічного моніторингу, біогазову установку, яка перетворює органіку на енергію, а також майстерню з обслуговування сміттєвозів.
Секретар Лозівської міської ради Юрій Кушнір поділився:
“Моє уявлення про управління відходами докорінно змінилося. Чітка структура, яку ми побачили в Євле, дозволила простежити весь шлях відходів – від кухні, початкового сортування, транспортування й обробки – до остаточного захоронення. Досвід Швеції доводить, що навіть невеликі громади можуть об’єднуватися та створювати дієві системи.”
На майстер-класах обговорювалися теми фінансування, комунікації з населенням, цифрового планування та зміни поведінки. Особливу зацікавленість викликала зустріч з Юлією Брозін, заступницею голови муніципальної ради Євле, яка розповіла про спільну політичну відповідальність у регіональних стратегіях.
Андрій Нерета, начальник Управління екології та природних ресурсів Харківської ОВА, зауважив:
“Система управління відходами у Швеції може стати взірцем для розробки регіонального плану в Харківській області. Першим кроком має бути збір актуальних даних від громад – щодо морфології та обсягів усіх видів відходів, які утворюють населення і бізнес, а також щодо наявності, стану та потенціалу існуючих об’єктів.”
Південний кластер: Івано-Франківськ відкриває інновації Мальме
Делегація з Івано-Франківська відвідала Мальме та сусідні муніципалітети. В рамках Південного кластеру учасники ознайомилися з діяльністю муніципальної компанії SYSAV, яка обслуговує 14 громад. Тут 96% зібраних відходів або переробляються у вторинну сировину (43%), або трансформуються в енергію (53%).
Серед інших об’єктів – завод з переробки харчових відходів (65 тис. тонн щороку перетворюються на біогаз і біодобрива), центр сортування в Треллеборзі, вакуумна система збору сміття у новому житловому районі Лунда, а також інноваційний очисний комплекс Oceanhamnen. У Крістіанштадті учасники побували в дитячому центрі сортування та на першому в Скандинавії заводі сухої ферментації, який щороку виробляє понад 1,3 млн м³ біогазу.
Андрій Пліхтяк, начальник управління екології Івано-Франківської ОДА, підсумував:
“Під час нашої поїздки ми побачили, як Швеція майже повністю відмовилася від захоронення – 100% охоплення збором, 26 потоків сортування та перетворення відходів в енергію. Ці підходи стануть орієнтиром для Івано-Франківська: почнемо з покращення сортування, збору небезпечних відходів та просвітницької роботи.”
Східний кластер: Вінниця у серці циркулярної економіки Стокгольма
Представники Вінниці відвідали полігон і центр переробки в Софіелунді, системи збору й сортування в районах Norra Djurgårdsstaden і Högdalen, а також сміттєспалювальний завод. Вони також взяли участь у воркшопі з тарифікації та планування на підприємстві SÖRAB.
На об’єкті SRV Återvinning делегація побачила, як п’ять муніципалітетів співпрацюють для управління небезпечними відходами, виробництва біогазу, управління полігоном і просування переробки. Завод з виробництва біогазу справив сильне враження – органічні відходи перетворюють на паливо для тих самих сміттєвозів, які його збирають.
Команда також побувала на новому заводі Resursutvinning Stockholm, де з несортованих відходів автоматично вилучають пластик, метали й органіку. Екскурсія завершилася на одному з найсучасніших заводів Європи – Stockholm Exergy, який обігріває понад 800 тисяч жителів.
Під час зустрічей у SÖRAB і Stockholm Vatten och Avfall обговорювали, як планування і прозорі тарифи забезпечують ефективність системи. На найуспішнішому центрі сортування делегати переконалися: правильний дизайн і залучення мешканців можуть суттєво скоротити кількість відходів.
У мерії Стокгольма заступник мера Андерс Естберг підтвердив: місто підтримує реформу управління відходами в Україні.
Враження й висновки: що взяли з собою українські громади
Швеція стала не лише об’єктом для вивчення, а й джерелом натхнення. Усі учасники повернулися з конкретними технічними рішеннями та новим баченням ролі довгострокового планування, міжмуніципального партнерства й довіри з боку громади.
У всіх групах відзначили:
- ефективну співпрацю між громадами у кластерах,
- інтеграцію екологічних та енергетичних послуг,
- значення залучення громадян і просвітництва.
На завершальній зустрічі в Стокгольмі старший радник програми Вейне Віквіст наголосив:
“Ці поїздки – ключовий компонент програми WM4U. Ми побачили великий інтерес і ентузіазм з боку українських делегацій і шведських партнерів. Це лише початок довгострокового обміну, який сприятиме створенню ефективних систем управління відходами в Україні відповідно до принципів ЄС.
Найголовніші висновки: співпраця у кластерах – рушійна сила успіху. Спільне планування, інвестиції в інфраструктуру, сортування біовідходів і зміну поведінки – усе це має значення. Але основою є стабільна політична воля – як на місцевому, так і на національному рівнях.”
Наступні кроки – глибша співпраця
Результати вже втілюються:
- Кожен український кластер почав підготовку базового звіту зі своїм шведським партнером.
- Формуються спільні технічні пріоритети й обміни.
- У 2025 році програма WM4U продовжить підтримку через тренінги, наставництво та подальші зустрічі.
Цей візит став знаковим кроком до сталого управління побутовими відходами в Україні. Це стало не просто знайомством з шведською системою управління відходам, а змістовним обміном цінностями, досвідом і баченням. Поєднуючи перевірені шведські системи з українським бажанням реформ, Програма закладає підґрунтя для стійких, громадоцентричних, євроінтегрованих рішень.