З 8 по 12 грудня українська делегація, до складу якої увійшли представники Верховної Ради України, Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, Міністерства розвитку громад та територій України, органів місцевого самоврядування та українські експерти Програми WM4U, здійснила навчальний візит до Швеції. Візит став частиною ширшого євроінтеграційного процесу та зобов’язань України щодо адаптації національного законодавства до нормативної бази ЄС.

Головною метою поїздки було вивчення передового шведського досвіду з розширеної відповідальності виробника (РВВ) – інструменту, який дозволяє ефективно регулювати ринок, посилювати екологічну відповідальність бізнесу, підвищувати рівень перероблення та забезпечувати прозорість усіх ланок управління відходами. Крім пакування, учасники ознайомилися з підходами Швеції до РВВ у сферах електричного та електронного обладнання, батарей і транспортних засобів, що вичерпали свій ресурс.

Окрім глибокого занурення в концепцію РВВ та розуміння того, як працює ця система, українська делегація провела низку важливих зустрічей у Швеції. Зокрема – з представниками відповідного парламентського комітету Швеції, Міністерства закордонних справ Швеції та Sida, Шведської агенції захисту навколишнього середовища, Посольства України та Українського інституту в Швеції.

Крім того, під час візиту учасники обговорили ширший контекст екологічної політики та захисту довкілля, зокрема питання розвитку циркулярної економіки. Формат делегації забезпечив як політичний, так і технічний рівні аналізу, що дало змогу всебічно оцінити можливість адаптації шведської моделі до українських реалій.

Стратегічні рамки та початок діалогу

Візит розпочався зі зустрічі з представниками Salar International та Avfall Swerige, які впроваджують Програму WM4U. Це була можливість окреслити загальну рамку співпраці, інституційний контекст та ключові принципи шведського підходу до управління відходами.

Ерік Факсгорд, директор Salar International, підкреслив важливість співпраці з українськими партнерами у контексті реформ розвитку місцевого самоврядування, підвищення інституційної спроможності та впровадження європейських практик управління.

У свою чергу, Олег Бондаренко, Голова Комітету ВРУ з питань екологічної політики та природокористування, наголосив на важливості досвіду Швеції для України:
«Ми вдячні народу Швеції за послідовну підтримку України. Отримані під час візиту знання стануть фундаментом для впровадження сучасних європейських підходів до управління відходами та імплементації законодавства, що відповідає стандартам ЄС».

Окремим блоком учасники розглянули інструменти та підходи, що впроваджуються в рамках Програми WM4U.

Андрік Молс, технічний керівник Програми, окреслив стратегічні наміри ініціативи:
«Ми підтримуємо Україну у переході до циркулярної економіки, допомагаємо формувати дієві механізми РВВ та розбудовувати стійку інфраструктуру, яка працюватиме прозоро, ефективно та в інтересах громадян».

Шведський досвід РВВ: принципи, інституції та практичні механізми

Ключовим елементом програми стали презентації шведських інституцій та практиків, які стояли біля витоків формування європейської моделі РВВ.

Керівниця Програми WM4U в Україні Ольга Глазунова відмітила: «Ознайомчий візит дав можливість не лише краще зрозуміти загальну філософію системи РВВ, а й побачити, як вона працює на практиці. Ми мали унікальну нагоду зустрітися з Томасом Ліндквістом – автором самого терміна Extended Producer Responsibility, а також поспілкуватися з фахівцями, які безпосередньо впроваджували цю систему в Швеції».

Професор Томас Ліндквіст, один із авторів концепції РВВ, представив теоретичні та практичні засади моделі та зазначив, що ефективна система РВВ можлива лише там, де держава створює передбачувані правила, виробники несуть реальну відповідальність, а ринок працює прозоро. Він також наголосив, що Україні необхідно забезпечити стабільну нормативно-правову базу та унеможливити недобросовісні практики.

Про еволюцію шведської системи управління відходами розповів Вейне Віквіст, старший радник WM4U: «Швеція пройшла тривалий шлях – від хаотичного поводження з відходами до моделі, що поєднує законодавчі стимули, технології та відповідальність бізнесу. Секрет успіху – у взаємодії між державою, муніципалітетами та громадянами».

Магдалена Саломонссон зі Шведського агентства з охорони довкілля продемонструвала архітектуру сучасної системи РВВ, підкресливши необхідність регулярного моніторингу, точних даних та інвестицій у переробну інфраструктуру.

Практична частина: від системного дизайну до реальних об’єктів

Важливою складовою візиту стали візити на об’єкти, які наочно демонструють, як шведська система розширеної відповідальності виробника працює на практиці. Делегація відвідала міську компанію Stockholm Vatten och Avfall AB, що відповідає за водопостачання та управління побутовими відходами, оператора систем збору й перероблення відходів півдня Стокгольма SRV Återvinning AB, а також міжнародну компанію Remondis, одного з лідерів у сфері перероблення пакувальних матеріалів.

Під час візитів учасники детально ознайомилися з логістикою збирання відходів, процесами сортування та підготовки вторинних фракцій до перероблення. Окрема увага була приділена фінансовим моделям і механізмам управління, які забезпечують стабільність системи, її прозорість та економічну життєздатність у довгостроковій перспективі.

Коментарі українських експертів: очікування, висновки та перспективи

Олена Калашник, в.о. начальника управління з питань управління відходами Мінекономіки, підкреслила важливість шведського досвіду для формування української моделі:
«Ми побачили, як ефективно може працювати система, коли всі гравці ринку мають чіткі ролі. Для України це надзвичайно цінно – особливо в контексті запуску РВВ».

Діана Новікова, начальниця відділу управління побутовими відходами та комунального обслуговування Департаменту систем життєзабезпечення Мінрозвитку, звернула увагу на роль муніципалітетів:
«Швеція демонструє, що сильні громади є ключем до успіху системи. Їхня здатність планувати, координувати та інформувати громадян – те, що нам потрібно розвивати».

Національний експерт WM4U Олександр Ігнатенко додав:
«Наше завдання – адаптувати найкращі міжнародні практики так, щоб вони працювали в українських умовах. Це можливо за умови співпраці держави, бізнесу та територіальних громад».

Політичний рівень діалогу: співпраця між Україною та Швецією

У межах візиту також відбулися зустрічі з Комітетом з питань довкілля та сільського господарства Риксдагу, Шведським агентством з охорони довкілля, Міністерством закордонних справ та Sida. Йшлося про міжнародну підтримку української реформи та взаємне вивчення досвіду.

Альона Шуліма, помічниця народного депутата України, Голова громадської організації «Прагма», коментуючи ці зустрічі, зазначила: «Дякуємо Програмі WM4U за добре продуману організацію навчального візиту до Швеції, а також за змістовні й продуктивні дискусії. Програма була ретельно сформована та повністю врахувала наші запити, відповідаючи практичним потребам у вивченні РВВ з різних перспектив. Цей обмін досвідом буде надзвичайно цінним для нашої подальшої роботи над проєктом закону про упаковку та відходи упаковки, а також для майбутньої співпраці у сфері управління відходами».

Що означає шведський досвід для України

Шведський досвід підтверджує, що ефективна система РВВ можлива лише за умов стабільного законодавства, прозорого ринку та чітко визначеної відповідальності виробників, доповненої активною роллю муніципалітетів у розвитку інфраструктури, комунікації з населенням і здійсненні контролю. Водночас шведська модель демонструє критичну важливість довгострокових інвестицій у перероблення відходів, без яких неможливо забезпечити стійкість і економічну життєздатність системи. 

Для України цей досвід є особливо актуальним, адже, маючи законодавчі передумови для впровадження РВВ, країна потребує послідовної імплементації норм, запровадження технічних стандартів та дієвих механізмів контролю. У цьому контексті модель WM4U виступає платформою для системної трансформації, поєднуючи технічну експертизу, навчання ключових стейкхолдерів і політичний діалог як основу для сталих змін.

Візит до Швеції став важливим етапом у формуванні нової моделі управління відходами в Україні. Шведський досвід демонструє, що побудова ефективної системи можлива лише за умови політичної волі, узгодженості інституцій та відповідальності всіх учасників ринку. Українська делегація повернулася з чітким розумінням, що адаптація шведських рішень є реалістичною за умови системного підходу та безперервної міждержавної співпраці.

Поїздку організовано за підтримки Програми «Посилення управління побутовими відходами в Україні» (WM4U), що фінансується урядом Швеції через Шведське агентство міжнародного розвитку та співробітництва (SIDA) та впроваджується Шведською асоціацією з управління відходами та переробки (Avfall Sverige) у партнерстві з SALAR International.