Програма WM4U оприлюднила розширене дослідження полігонного газу (ПГ), проведене експертом Програми Денисом Куцим. Це важливий етап у розвитку системи управління ПГ в Україні на основі практичних підходів. Дослідження містить ґрунтовну оцінку викидів метану та визначає практичні і економічно доцільні заходи для скорочення викидів парникових газів на пріоритетних полігонах побутових відходів.

Звіт спирається на попередній загальнонаціональний аналіз, проведений у 2023–2024 роках, який показав, що близько 320 великих полігонів формують понад 82% викидів парникових газів, пов’язаних із захороненням відходів. Для вирішення цього виклику у розширеному дослідженні застосовано методологію, розроблену на основі міжнародних найкращих практик, що застосовувалась для відбору полігонів та оцінки варіантів управління ПГ.

Із 48 великих полігонів у чотирьох пілотних областях Програми WM4U (Вінницькій, Івано-Франківській, Полтавській та Харківській) було відібрано 15 пріоритетних об’єктів для детальної технічної та економічної оцінки варіантів управління ПГ. Дослідження пропонує індивідуальні для кожного полігону заходи, попередні технічні рішення та фінансові дані, які стануть основою для майбутніх техніко-економічних обґрунтувань, спрямованих на скорочення викидів метану та підвищення ефективності енергетичної утилізації газу.

Ключові висновки

У кожній пілотній області один або два дуже великі полігони, що працюють тривалий час, генерують найбільшу частку викидів ПГ і мають найвищий потенціал для збору ПГ та виробництва енергії. На деяких із них уже працюють системи генерації електроенергії.

Полігони середнього розміру, серед яких Козятин, Пирятин, Лозова та Зміїв, демонструють достатній потенціал утворення ПГ для встановлення систем його збору та спалювання або, у певних випадках, для генерації енергії. Це робить їх перспективними кандидатами для подальших техніко-економічних досліджень.

Натомість малі полігони мають у 5–6 разів нижчий потенціал ПГ. Для них система збору ПГ часто є технічно або економічно недоцільною. Деякі об’єкти утворюють мінімальні викиди і потребують не вилучення ПГ, а повної рекультивації.

Загальнонаціональні висновки

На основі методології, апробованої у пілотних областях, звіт також виокремлює пріоритетні полігони по всій Україні. Хоча на найбільших полігонах країни вже працюють системи утилізації полігонного газу, значна кількість об’єктів із накопиченням понад 0,3 млн тонн відходів досі потребують встановлення систем збору та спалювання ПГ для зменшення їхнього кліматичного та екологічного впливу. Такі об’єкти мають стати предметом подальших досліджень за підходом, запропонованим у цьому звіті.

Розширене дослідження ПГ — вагомий внесок у зусилля України щодо пом’якшення наслідків змін клімату, модернізації інфраструктури відходів та розвитку сталих рішень з енергетичної утилізації. Рекомендації дослідження стануть підґрунтям для наступних техніко-економічних обґрунтувань та цільових інвестицій у рамках Програми WM4U і поза нею.

Повний англомовний текст звіту доступний за наступним посиланням: